Волинська областьОбласний центр — м. Луцьк.
Адміністративно-територіальний поділ: 16 районів.
Розташована в північно-західній частині України. Межує на сході — з Рівненською, на півдні — зі Львівською областями України, на заході — державний кордон із Польщею, на півночі — із Брестською областю Білорусі.
Ландшафт регіону становить рівнина, вкрита лісами та болотами. Північна частина перебуває в межах Поліської низовини, південна — Волинської височини. В області знаходиться найглибше озеро України — Світязь.
Територія сучасної Волині була заселена ще за часів пізнього палеоліту (близько 15 тис. років тому). У I тис. н. е. на цих землях мешкали племена дулібів, бужан та волинян. Протягом X—XII ст. Луцьке князівство входило до складу Київської Русі, з другої половини XII ст. — до складу Володимиро-Волинського князівства, упродовж XIII—XIV ст. — до Великого князівства Литовського, а після Люблінської унії 1569 р. — до Польщі. Після возз’єднання з Росією 1793 р. край перебував у складі Ізяславського та Волинського намісництва, з 1797 р. — Волинської губернії. Протягом 1921—1939 рр. Волинь уходила до складу Польщі.
4 грудня 1939 р. було утворено Волинську область у складі УРСР.
м. Луцьк
Розташоване на р. Стир. Уперше згадується під 1085 р. в Іпатіївському літописі як місто Лучеськ. 1432 р. місто дістало Магдебурзьке право. У середині XIV ст. Луцьк став південною резиденцією володарів Великого князівства Литовського та останньою столицею Галицько-Волинського князівства. 1795 р. був повітовим містечком Волинського намісництва, а з 1797 р. — Волинської губернії. 1921 р. за Ризьким договором відійшов у складі західної частини Волинської губернії до Польщі. 4 грудня 1939 р. унаслідок возз’єднання Західної України з УРСР став центром Волинської області.
Подробнее новости Украины и регионов читайте здесь: ZpTown
Пам’ятки:
Житловий будинок, XVI—XVII ст.: вул. Маяковського, 35.
Свято-Покровська церква, XV ст.: вул. Данила Галицького, 12.
Свято-Троїцький кафедральний собор, 1752—1755 рр.: вул. Лесі Українки, 60.
Монастир домініканців, XVIII ст.: вул. Кафедральна, 19.
Свято-Хрестовоздвиженська церква, 1619—1888 рр.: вул. Данила Галицького, 2.
Стирова вежа
Єзуїтський монастир, 1606—1610 рр.: вул. Кафедральна, 6.
До складу монастирського комплексу входять костел св. Петра й Павла (1606—1610 рр.), дзвіниця (1539 р.), побудована для Троїцького кафедрального костелу, після руйнування якого відійшла до монастиря; келії (1606—1610 рр.).
Монастир василіан, 1647 р.: вул. Герцена, 5.
Монастир бригіток, 1624 р.: вул. Кафедральна, 16.
Будинок синагоги (Малий замок), XIV ст. — 1629 р.: вул. Данила Галицького, 33.
Замок Любарта (Верхній), XIII—XIV ст.: вул. Кафедральна, 1.
В’їзна вежа (Надвратна), кін. XIII ст.
Стирова вежа, XIII—XIV ст.
Владича вежа, кін. XIII ст.
Монастир трінітаріїв, 1729 р.: вул. Медведєва, 4.
Монастир шаріток, XVIII—XIX ст.
Житловий будинок, XVII—XIX ст.: вул. Братковського, 35.
1709 р. тут зупинявся цар Петро I.
Музеї:
Волинський краєзнавчий музей: вул. Шопена, 20; тел. (03322) 4-25-91.
Режим роботи: 9:00—17:00, вихідні — субота, понеділок.
Музей Волинської ікони: вул. Ярощука, 5; тел. (03322) 4-34-12.
Режим роботи: 10:00—18:00, вихідні — середа, субота.
Луцький державний історико-культурний заповідник: вул. Драгоманова, 23; тел. (03322) 2-34-32.
м. Ковель (Ковельський р-н)
Дата заснування не відома. Місто вважають одним із найдавніших поселень. Перша згадка датована початком XIV ст. 1518 р. Сигізмунд I подарував місту Магдебурзьке право, тут з’явилися перші торги й ярмарки. У другій половині XVI ст. місто належало князеві Андрію Курбському, який на своїх грамотах підписувався як «княжа на Ковлю».
Музеї:
Ковельський історичний музей: вул. Олени Пчілки, 11; тел. (03352) 2-00-00.
Кімната історії районного відділу звʼязку: вул. Незалежності, 84.
Кімната історії розвитку медицини району: вул. Олени Пчілки, 4.
м. Берестечко (Горохівський р-н)
Розташоване на березі р. Стир. Перша згадка датується 1445 р. 1547 р. здобуло Магдебурзьке право. Стало відоме завдяки битві військ Б. Хмельницького та кримського хана Іслам-Гірея III проти армії польського короля Казиміра III в червні 1651 р.
Пам’ятки:
Каплиця св. Фекли, XVII ст.
Зведена за містом на кургані, де, за легендою, поховано 500 дівчат, убитих татарами.
Троїцький костел та дзвіниця, 1765 р.
Пам’ятники Т. Шевченкові, Б. Хмельницькому.
Єгоріївська церква, 1871 р.
Музеї:
Берестечківський історичний музей: вул. Шевченка, 2.
м. Володимир-Волинський (Володимир-Волинський р-н)
Уперше згадується під 988 р., коли князь Володимир передав місто своєму синові Всеволоду. 1199 р. стало столицею Галицько-Волинського князівства. 1240 р. було зруйноване татарами. З 1370 р. входило до складу Литовського князівства, а з 1569 р. — до Польщі. З 1795 р., після возз’єднання з Росією, дістало назву Володимир-Волинський і було повітовим містечком Волинської губернії. У 1919—1939 рр. входило до складу Польщі.
Пам’ятки:
Успенський собор, 1157—1160 р.: вул. Князя Всеволода, 1.
Найдавніша культова споруда Волині.
Будинок із дзвіницею, 1494 р.: вул. Соборна, 27.
Василіївська церква, XIII—поч. XIV ст.: вул. Василівська, 30.
Василіївська церква
Земляні вали замку, X — XIV ст.: вул. Прикордонна, 2.
Миколаївська церква, 1780 р.: вул. Миколаївська, 1а.
Костел Іоакима та Анни, 1752 р.: вул. Героїв, 1.
Музеї:
Володимир-Волинський історичний музей: вул. І. Франка, 6; тел. (03342) 2-19-11, 2-07-93.
Державний історико-культурний заповідник «Стародавній Володимир»: вул. Драгоманова, 18; тел. (03342) 2-89-89.
м. Любомль (Любомльський р-н)
Уперше згадується в Іпатіївському літописі під 1287 р. Після Люблінської унії потрапляє під контроль Польщі. У різні часи власниками Любомля були такі відомі люди, як І. Виговський, Д. Вишневецький, К. Браницький.
Пам’ятки:
Георгіївська церква, 1264 р.: вул. Незалежності, 12.
Побудована князем Володимиром Васильковичем.
Троїцький костел, 1412 р.: вул. Самохіна, 16.
Дзвіниця, 1640 р.: вул. Самохіна, 16.
Палац, кін. XVIII ст.: вул. 1-го Травня, 1.
Музеї:
Любомльський краєзнавчий музей: вул. Незалежності, 33; тел. (03377) 2-42-56.
Режим роботи: 9:00—18:00, вихідні — субота, неділя.
м. Камінь-Каширський (Камінь-Каширський р-н)
Перша писемна згадка про поселення Каширськ датована 1196 р. Тоді волинський князь Роман Мстиславович побудував фортецю для захисту північних кордонів своїх земель. 1241 р. фортецю захопили та спалили монголи.
Вона відродилася століття потому, коли цими землями заволоділо Велике князівство Литовське. Нова фортеця була кам’яною, звідки виникла інша назва — Камінь, яка потім з’єдналася з першою. 1430 р. містечко здобуло Магдебурзьке право.
Пам’ятки:
Ільїнська церква, 1700 р.: вул. Воля, 3.
Церква Різдва Богородиці, 1723 р.: вул. Воля, 107.
Музеї:
Камінь-Каширський краєзнавчий музей: вул. Гагаріна, 7.
смт Любешів (Любешівський р-н)
Перша згадка датується 1484 р., коли поселення перебувало у складі Великого князівства Литовського. Відоме завдяки заснуванню монастиря піарів у XVII ст. 1939 р. Любешів та околиці протягом місяця перебували у складі Білорусі.
Пам’ятки:
Келії монастиря піарів, 1684—1693 рр.
При монастирі працювала відома на всю Волинь школа, де протягом 1753—1758 рр. навчався керівник польського повстання 1794 р. Тадеуш Костюшко.
Присадибна брама, XVIII ст.
смт Голоби (Ковельський р-н)
Відоме з 1544 р. як власність дружини короля Сигізмунда I Бони. Потім власники селища змінювались, а під час Північної війни 1709 р. його спалили шведи.
Пам’ятки:
Георгіївська церква, 1783 р.
Дзвіниця, XVIII ст.
Костел Михаїла (Михайлівський костел), 1728 р.
В’їзна брама, друга пол. XVIII ст.
Садибний будинок, поч. XX ст.
смт Олика (Ківерцівський р-н)
Уперше згадується в Іпатіївському літописі під 1149 р. У кін. XV ст. належало луцькому старості І. Кішці, а 1513 р., як віно його дочки, перейшло до Я. Радзивілла. Відтоді було центром кальвінізму на Волині. 1564 р. дістало Магдебурзьке право.
Пам’ятки:
Замок Радзивілла, 1564 р.
Один із перших в Україні квадратних бастіонних замків. Про його оборонну міць свідчить те, що протягом 1591—1648 рр. він витримав безліч облог.
Троїцький костел (Колегіальний), 1635—1640 рр.
Дзвіниця, 1635—1640 рр.
Мури з баштами та брамами, 1635—1640 рр.
До нашого часу збереглися лише північно-східна вежа й частина прилеглої до неї стіни.
Костел св. Петра й Павла, 1450 р.
Був перебудований 1612 р., згодом використовувався як каплиця.
с. Оконськ (Маневицький р-н)
Поблизу села є унікальна пам’ятка природи — Оконські джерела, відомі своєю неповторно чистою водою з особливим хімічним складом. У центрі невеликого озера розташовані два джерела, що на поверхні утворюють два чашоподібні куполи. Протягом усього року вода в озері має постійну температуру +8° С.
с. Жидичин (Ківерцівський р-н)
Розташоване на березі р. Стир. Уперше згадується в Іпатіївському літописі під 1227 р., коли князь Волині й Галіції Данило Романович приїжджав помолитись до Жидичинського Миколаївського монастиря.
Пам’ятки:
Миколаївський монастир
Миколаївська церква, 1723 р.
Будинок єпископа, 1723 р.
Цегельний, двоповерховий. У приміщеннях першого поверху розміщалася консисторія, на другому — єпископські покої.
с. Колодяжне (Ковельський р-н)
Уперше згадується 1583 р. Відоме тим, що тут мешкала родина Косачів.
Музеї:
Літературно-меморіальний музей Лесі Українки: тел. (03352) 9-02-24.
Літературно-меморіальний музей Лесі Українки
с. Зимне (Вододимир-Волинський р-н)
Розташоване на лівому березі р. Луга. Перша згадка про поселення датується 1450 р.
Пам’ятки:
Святогірський Успенський монастир, 1495 р.
Святогірський Успенський монастир
До складу сучасного монастирського комплексу входять Успенська церква з печерами (1495 р.), оборонні стіни з вежами (1567 р.) та Троїцька церква (1567 р.).
с. Гішин (Ковельський р-н)
Село відоме завдяки Дмитрівській церкві, побудованій 1567 р. — одному з найдавніших памʼятників деревʼяної архітектури Волині. В інтер’єрі церкви збереглися фрагменти декоративного розпису XVI ст.
Шацький національний природний парк (Шацький р-н)
Створений 1983 р. Розташований у межиріччі Прип’яті та Західного Бугу. У парку є 22 озера, що займають п’яту частину всієї площі. Найбільші озера — Світязь, Пулемецьке, Луки та Пісочне — мають карстове походження. Флора парку представлена понад 700 видами рослин, фауна — типовими тваринами Полісся: лосем, косулею, диким кабаном, вовком та ін.
Шацький національний природний парк
Максимальна глибина озера Світязь — 54 м, це найглибше озеро в Україні.
с. Копачівка (Рожищенський р-н)
Розташовується на лівому схилі долини р. Стир.
Пам’ятки:
Будівля поштової станції, сер. XIX ст.
Розташована на сучасному шосе Луцьк—Брест.
с. Згорани (Любомльський р-н)
Виникло в середині XVII ст.
Пам’ятки:
Дмитрівська церква, 1674 р.
с. Низкиничі (Іваничівський р-н)
Відоме з XVII ст., коли було власністю Адама Киселя — сенатора, воєводи Брацлавського та Київського.
Пам’ятки:
Успенська церква, XVII ст.
Має рідкісну п’ятикамерну забудівлю. У ній збереглися саркофаг та мармурове погруддя А. Киселя.
с. Мильці (Старовижівський р-н)
Сiло відоме завдяки Миколаївському монастирю, побудованому 1542 р.
Зараз до історичного комплексу належать Миколаївський собор (1542 р.), двоярусна кам’яна дзвіниця (1901 р.), будинок ігумена (XVIII ст.), корпус келій із теплою трапезною церквою (кінець XVIII ст.).
Пам’ятки:
Миколаївський монастир
Онуфріївська церква, 1723 р.
|
